Тепловіддача Див. також | Примітки | Література | Навігаційне меню
Теплопередача
рос.англ.нім.теплообмінтеплоносіємтеплорідиноюгазомтеплопровідністюконвекцієювипромінюванням
Тепловідда́ча (рос. теплоотдача; англ. convective heat exchange; нім. Wärmeabgabe f, Wärmeleistung f) — теплообмін між теплоносієм і тілом, якому передається тепло, які відокремлені між собою твердою стінкою чи іншою поверхнею розділу.
Наприклад, теплообмін між рідиною (газом) і поверхнею твердої стінки, яка дотикається до неї. Тепловіддача базується на явищах натурального чи примусового перенесення тепла теплопровідністю, конвекцією та (чи) випромінюванням від одного температурного рівня до нижчого температурного рівня[1].
Розрізняють тепловіддачу при вільному (під дією сили тяжіння) і примусовому (за допомогою насосів, вентиляторів тощо) русі теплоносія, а також при зміні його агрегатного стану (наприклад, конденсації пари).
Інтенсивність такого теплообміну характеризують коефіцієнтом тепловіддачі — кількістю теплоти, що її передано за одиницю часу через одиницю поверхні при різниці температур між поверхнею і теплоносієм в 1 К. У Міжнародній системі одиниць (СІ) коефіцієнт тепловіддачі виражається у Вт/(м²·К).
Див. також |
- Теплопередача
Примітки |
↑ ДСТУ 2821-94 Промислове електронагрівання. Терміни та визначення.
Література |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
Лабай В. Й. Тепломасообмін — Львів: Тріада Плюс, 1998. — 260 с.
Іванченко В. В., Барвін О. І., Штунда Ю. М. Конструювання та розрахунок кожухотрубчатих теплообмінних апаратів. — Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. — 260с.
