Гладкий Гордій Павлович Зміст Біографія | Ушанування пам'яті | Примітки | Див. також | Посилання | Навігаційне менюпокращіть цю статтюдопоможітьГордій ГладкийГЛАДКИЙ Гордій ПавловичГладкий Гордій ПавловичЗаповіт (Як умру, то поховайте)Гордій Павлович ГладкийПОБ ім О. Гончара
Народились 1849Померли 1894Українські композиториУкраїнські хорові диригентиУкраїнські педагогиУродженці Полтавської губерніїУродженці Костянтиноградського повітуПомерли в ПолтавіПедагоги XIX століттяПедагоги Російської імперії
1849Костянтиноградський повіт1894Полтава«Заповіт»1849Костянтиноградського повітуКотляревськогоНебесної СотніПетро ЩуровськийТ. Г. Шевченка«Заповіт»Полтавській духовній семінаріїВ. КурдиновськийПолтавіПолтавської духовної семінаріїмузичне училище
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
 | Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. |
| Гладкий Гордій Павлович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1849(1849) |
| Місце народження | Костянтиноградський повіт |
| Дата смерті | 1894(1894) |
| Місце смерті | Полтава |
| Роки активності | 1870 — 1894 |
| Професія | композитор, хоровий диригент, педагог |
Гладкий Гордій Павлович (бл. 1849, Костянтиноградський повіт — 1894, Полтава) — український хоровий диригент, учитель музики[1], композитор. Автор музики до віршу Тараса Шевченка «Заповіт»[1].
Зміст
1 Біографія
2 Ушанування пам'яті
3 Примітки
4 Див. також
5 Посилання
Біографія |
Пам'ятна дошка у Полтаві.
Гладкий Гордій Павлович народився 1849 року в селянській родині. Жили вони на невеликому хуторі Костянтиноградського повіту[2]. Сім'я була бідна, тому хлопець рано почав підробляти. Працював продавцем у чайній крамниці на розі вулиць Котляревського і Небесної Сотні, № 20/8 у 60-х роках. Крамниця належала московським купцям братам К. і С. Поповим[3].
Гордій Гладкий закінчив повітове училище, багато читав, грав на гітарі. Музичні здібності проявилися досить рано, мав гарний голос. Здобув музичну освіту на місцевих синодальних регентських курсах[3]. Останні організовував композитор і капельмейстер Петро Щуровський. Щосуботи у кімнаті Гладкого збиралась молодь. Це були місцеві семінаристи, з яких утворювався хор, яким диригував Гордій Гладкий[4]. Цей імпровізований колектив був першим виконавцем творів композитора. Тут були і хорові обробки українських народних пісень, і власні твори Гладкого на слова Т. Г. Шевченка — «Зоре моя вечірняя», «Ой по горі ромен цвіте», «Утоптала стежечку» та інші. У 1870-х pоках[5] написав музику до вірша Т. Шевченка «Заповіт». З 1870-го і до смерті працював диригентом хору й учителем хорового співу у Полтавській духовній семінарії. Серед його учнів — В. Курдиновський. Помер 1894-го року в Полтаві.
Ушанування пам'яті |
1971 року йому було встановлено гранітну[6] меморіальну дошку на фасаді будинку на розі Лєніна і Котляревського. Тут раніше було старе приміщення Полтавської духовної семінарії (а з 1903 року музичне училище)[4]. Його ім'ям також названо вулицю у Полтаві.
Примітки |
↑ аб Гордій Гладкий. Процитовано 10 квітня 2015.
↑ зараз Карлівський район
↑ аб ГЛАДКИЙ Гордій Павлович. Процитовано 10 квітня 2015.
↑ аб Гладкий Гордій Павлович. orenda.pl.ua. Процитовано 10 квітня 2015.
↑ Громада. Заповіт (Як умру, то поховайте). Процитовано 10 квітня 2015.
↑ Гордій Павлович Гладкий. Процитовано 10 квітня 2015.
Див. також |
- Каплун М., Кауфман Л. Поповнимо літопис славних імен // Зоря Полтавщини, 1967, 18 лютого.
- Хвилююча музика безсмертного «Заповіту» // Вечірня Полтава, 2002, 7 березня.
- Драний В. Музика — масам. Х., 1929, № 1.
- Белза І. Нові музичні обробки «Заповіту» Т. Г. Шевченка // Рад. музика, 1938, № 6.
- Цалай — Якименко О. «Заповіт» Шевченка народна революційна пісня // Нар. творчість та етнографія, 1963, № 1.
Загайкевич М. Музичний пам'ятник Кобзареві // Рад. культура, 1964, 1 березня.ав- Пустовіт Т. П. Автор музики «Заповіту» (про композитора Г. П. Гладкого) // Комсомолець Полтавщини. — 1989. — 28 лют. — [№ 25 (4897)]
- Ротач П. Гладкий Гордій Павлович // Полтавська Шевченкіана. — Полтава: Дивосвіт, 2005. — С. 160, 161.
Посилання |
- ПОБ ім О. Гончара
