Віталій (Борисов-Жегачев) Біографія | Джерела | Навігаційне меню[d]р
Народились 1779Уродженці Калузької губерніїПомерли 23 січняПомерли 1841Померли в АстраханіВипускники Московської духовної академіїПомерли 4 лютогоПравославні єпископиУкраїнські єпископиХарківська єпархія УПЦ МП
1779Калузька губернія4 лютого1841АстраханьРосійської православної церкви1812чернецтво181618181819Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиряПолтавської духовної семінарії1826Слобідсько-Української та Харківського18321841
| Віталій | |
|---|---|
| Народився | 1779 Калузька губернія |
| Помер | 23 січня 1841(1841-01-23) Астрахань, Російська імперія |
| Діяльність | священик |
| Alma mater | Московська духовна академія |
| Посада | Єпископ |
| Конфесія | православ'я[d] |
Архієпископ Віталій (в миру Василь Борисов-Жегачев; 1779, Калузька губернія — 23 січня (4 лютого) 1841, Астрахань) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Астраханський і Єнотаєвський.
Біографія |
Навчався в Калузькому духовному училищі, потім в Калузькій духовній семінарії. Закінчив Московську духовну академію, після чого слухав лекції в університеті.
Після закінчення курсу, був вчителем у Калузької семінарії.
В 1812 році прийняв чернецтво і через два місяці був возведений в сан архімандрита Троїцького Перемишльського Лютикова монастиря.
У 1816 призначений інспектором Калузької духовної семінарії.
З 1818 — ректор Тифліської духовної семінарії.
З 1819 — архімандрит Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря і ректор Полтавської духовної семінарії.
28 лютого 1826 хіротонізований на єпископа Слобідсько-Української та Харківського.
З 12 березня 1832 — архієпископ Астраханський і Єнотаєвський.
Помер 23 січня 1841 року «від гемороїдальної хвороби».
Джерела |
- Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет существования (с 1655 p.), тт. І — II. — Харьков, 1905, 1912.
| |||||||||||||
