Mryntu

Теофіль Делькассе
фр. Théophile Delcassé
	; ;
Народився	; 1 березня 1852(1852-03-01)[…]; Пам'є;
Помер	; 22 лютого 1923(1923-02-22)[…](70 років); Ніцца;
Поховання	; Цвинтар Монмартр;
Громадянство; (підданство);	; Франція;
Діяльність	; політик, дипломат, журналіст;
Alma mater	; Тулузький університет;
Володіє мовами	; французька;
Посада	; член генеральної ради[d], депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, member of the Chamber of Representatives of Belgium[d], депутат Національної асамблеї Франції і member of the Chamber of Representatives of Belgium[d];
Партія	; Independent Radicals[d];
Нагороди	; ; ; ;
	; ; ; ; ; ; ; ; Медіафайли у Вікісховищі?; ;

Теофіль Делькассе (фр. Théophile Delcassé, 1 березня 1852, Пам'є, департамент Ар'єж, Франція — 22 листопада 1923, Ніцца, Франція) — французький дипломат, державний діяч, міністр закордонних справ Франції (1898—1905 і 1914—1915).

Біографія |

Народився в сім'ї представників дрібної буржуазії, його батько Лоран Делкассе (1826—1889) був професором живопису.

У 1874 році здобув вищу філологічну освіту в Тулузі. Працював у декількох державних установах на південному заході, зокрема в Тарбі і Монтобані, перш ніж перебрався в Париж. Тут він співпрацював з виданням «Французька Республіка» (La République française), яке видавав Леон Гамбетта, чиїм вірним послідовником він став.

Внаслідок своїх антиклерикальних переконань в січні 1886 року набув ряди масонів — в «Латинське братство» міста Фуа.

У 1889 році був обраний до Національних зборів як представник Фуа і від партії радикальних соціалістів; належав до поміркованого крила цієї партії. Переобирався на протязі тридцяти років, склавши депутатські повноваження в 1919 році.

У 1893 році був призначений на посаду державного міністра у справах колоній.

У 1894—1895 рр. — міністр колоній. На цій посаді дав новий імпульс французької колоніальної політики, особливо в Західній Африці; були підпорядковані нові райони, також було посилено флот. Міністерство отримало велику незалежність у своїй діяльності, в деяких випадках навіть не інформуючи парламент про вжиті ініціативах.

У 1898—1905 рр. — міністр закордонних справ Франції. На цій посаді займав виражену антинімецьку позицію. Прагне зруйнувати систему спілок, розроблену канцлером Бісмарком у попередні десятиліття, яка пов'язувала Німецьку імперію з Австро-Угорською імперією, Італією та Росією.

На чолі МЗС зумів вивести Францію з вихідної політичної ізоляції. Зокрема, в обмін на деякі поступки в Східній Африці відбувалося зближення з Великою Британією.

У 1899 році став посередником у конфлікті між США та Іспанією, зміг успішно організувати переговори з укладення миру між двома країнами. Розділивши відповідні сфери інтересів у Північній Африці в секретній угоді 1902 року, він також поліпшив відносини з Італією, яка отримувала як майбутню колонію Лівію, Франції відходили Туніс і Марокко. Був створений союз з Росією — в 1899 і 1901 рр. міністр відвідав Санкт-Петербург. Уже в серпні 1899 року був створений дипломатичний союз між двома країнами. У червні 1900 року був демаркований кордон між іспанськими і французькими колоніями в Африці.

Під час візиту в Лондон у складі делегації на чолі з президентом Емілем Лубе у квітні 1904 року було досягнуто домовленостей про взаємні інтереси в Єгипті, Ньюфаундленді і Марокко. Прямим наслідком стало подальше відчуження з німецьким рейхом. Після Гулльского інциденту включився в процес врегулювання відносин між Великою Британією і Росією, щоб запобігти ескалації напруженості між ними. У танжерській кризі виступав за суворе протистояння Німеччині, однак цю позицію відкинув пацифістськи налаштований прем'єр-міністр Моріс Рувье. Через що виникли протиріччя в червні 1905 року подав прохання про відставку.

Займався питаннями військово-морського співробітництва між Великою Британією і Францією.

Морський міністр (1911—1913). Посол у Петербурзі (лютий 1913 — березень 1914). Міністр закордонних справ (серпень 1914 — жовтень 1915). Був одним з творців Антанти. Його найважливішим успіхом на цьому етапі став вступ у війну на боці Антанти Італії. Був змушений піти у відставку в жовтні 1915 року через свою надмірно проросійську позицію, оскільки його підтримка цілей війни Росії на Балканах привела Болгарію в табір Центральних держав.

Пішов з політичного життя в 1919 році внаслідок потрясіння від загибелі свого сина Жака на німецькому фронті в ході Першої світової війни.

Був похований на паризькому кладовищі в Монмартрі. На його могилі викарбувано епітафія: «Ці кілька слів, які підсумовують все моє життя: для Франції все, завжди».

Примітки |

↑ ^а^б^в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

d:Track:Q54837d:Track:Q19938912

↑ Sycomore / Assemblée nationale

d:Track:Q193582d:Track:Q15271528

↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.

d:Track:Q2886420d:Track:Q384602

↑ ^а^б^в Делькассе Теофиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

d:Track:Q649d:Track:Q17378135

↑ Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q19938912">[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12647915h_ідентифікатор_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q19938912]]</div>-1] а^б^в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

d:Track:Q54837d:Track:Q19938912

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q15271528">[http://www.assemblee-nationale.fr/sycomore/index.asp_Sycomore]<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:Національна_асамблея_Франції|Assemblée_nationale]]</span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q193582]][[d:Track:Q15271528]]</div>-2] Sycomore / Assemblée nationale

d:Track:Q193582d:Track:Q15271528

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q2886420">база_даних_Léonore<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:fr:Ministère_de_la_Culture_(France)|ministère_de_la_Culture]].</span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q2886420]][[d:Track:Q384602]]</div>-3] база даних Léonore — ministère de la Culture.

d:Track:Q2886420d:Track:Q384602

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189_citetype_Q17537576"_data-entity-id="Q17378135">Делькассе_Теофиль_//_[[:d:Q17378135|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-4] а^б^в Делькассе Теофиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

d:Track:Q649d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Theophile-Delcasse_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q5375741]]</div>-5] Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

搜尋此網誌

Mryntu

Біографія |

Примітки |

Popular posts from this blog

Теофіль Делькассе
фр. Théophile Delcassé

Народився	1 березня 1852(1852-03-01)^[1]^[2]^[…] Пам'є^[4]
Помер	22 лютого 1923(1923-02-22)^[4]^[1]^[…](70 років) Ніцца^[4]
Поховання	Цвинтар Монмартр
Громадянство (підданство)	Франція
Діяльність	політик, дипломат, журналіст
Alma mater	Тулузький університет
Володіє мовами	французька^[1]
Посада	член генеральної ради^[d], депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, member of the Chamber of Representatives of Belgium^[d], депутат Національної асамблеї Франції і member of the Chamber of Representatives of Belgium^[d]
Партія	Independent Radicals^[d]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі^?