Златокротові Зміст Зовнішній вигляд | Спосіб життя і харчування | Систематика | Література | Навігаційне меню7691633418938940535PDF
ЗлатокротовіРодини ссавців
тенрекоподібнихцокорівтенреківхвістГоловаНіздріклоакумису Доброї НадіїКамерунуЗаїруУгандиКеніїТанзаніїчерв'яківкомахбезхребетнихбезногих ящіроксолітарні
? Златокротові | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||||||
Eremitalpa Chrysospalax Chrysochloris Cryptochloris Carpitalpa Chlorotalpa Calcochloris Amblysomus Neamblysomus | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Златокротові (Chrysochloridae) — родина ссавців ряду тенрекоподібних, ці невеликі тварини мешкають в Південній Африці.
Зміст
1 Зовнішній вигляд
2 Спосіб життя і харчування
3 Систематика
3.1 Підродина Chrysochlorinae
3.2 Підродина Amblysominae
4 Література
Зовнішній вигляд |
На вигляд ці звірі більше нагадують не кротів, а підземних гризунів — цокорів. При цьому філогенетично златокротові ближче до тенреків і видрових землерийок. Крім того, златокротові мають дивовижну схожістт з австралійськими сумчастими кротами (Notoryctes), хоча і належать з ними до різних систематичних груп.
Розміри златокротових дрібні і середні: тіло завдовжки 8-24 см, хвіст рудиментарний. Тіло округле, покрите коротким густим хутром червоного, жовтого, оливкового або коричневого кольору з червоним металевим блиском. Голова декілька сплощена зверху. Носовий відділ не загострений; кінець морди ороговілий і допомагає при ритті землі. Ніздрі при копанні землі прикриваються клапанами. Рудиментарні очі приховані під шкірою. Вушні раковини непомітні. Передні лапи у златокротових 4-палі (немає 5 пальця), задні, — 5-палі. Між пальцями на задніх лапах є перетинки. Третій палець передніх кінцівок озброєний великим копальним кігтем. Зубів від 36 до 40. Сосків 2 пари (грудна і пахова). У самців і самок урогенітальний тракт відкривається в єдиний отвір — клоаку.
Спосіб життя і харчування |
Златокроти водяться в Південній Африці, зустрічаючись від мису Доброї Надії та Камеруну, Заїру, Уганди, Кенії і Танзанії. Мешкають в різних ландшафтах: лісових, рівнинних, гірських і болотистих, а також в окультурених. Віддають перевагу місцевостям з м'якими ґрунтами, зокрема піщані пустелі. Спосіб життя підземний, риючий. Златокроти, подібно до звичайних кротів, влаштовують складні системи підземних ходів, розташованих в декілька ярусів: приповерхневих, кормових і житлових з гніздовими камерами. Ходи златокроти риють за допомогою морди і могутніх передніх лап, які, на відміну від лап кротових, розташовані під тілом, а не з боків. Нерідко, особливо в дощовий сезон, вони виходять на поверхню, переслідуючи виповзаючих земляних черв'яків. Окрім черв'яків, ґрунтових комах і інших безхребетних, вони поїдають безногих ящірок, вбиваючи їх ударами кігтів. У посушливий сезон і при похолоданні впадають в неглибоку сплячку. Завдяки ефективному обміну речовин багато видів взагалі не потребують води, отримуючи її з їжею. Самки всіх видів зазвичай приносять по 2 дитинчата. Поза сезоном розмноження златокроти солітарні і територіальні.
Систематика |
Підродина Chrysochlorinae |
- Рід Carpitalpa
- Златокріт Аренда (Carpitalpa arendsi)
- Рід Chlorotalpa
- Златокріт Даті (Chlorotalpa duthieae)
- Златокріт Склатера (Chlorotalpa sclateri)
- Рід Chrysochloris
- Підрід Chrysochloris
- Златокріт капський (Chrysochloris asiatica)
- Златокріт Візаґі (Chrysochloris visagiei)
- Підрід Kilimatalpa
- Златокріт Штульмана (Chrysochloris stuhlmanni)
- Підрід Chrysochloris
- Рід Chrysospalax
- Златокріт гігантський (Chrysospalax trevelyani)
- Златокріт грубоволосий (Chrysospalax villosus)
- Рід Cryptochloris
- Златокріт Де Вінтона (Cryptochloris wintoni)
- Златокріт Ван Зіла (Cryptochloris zyli)
- Рід Eremitalpa
- Златокріт Гранта (Eremitalpa granti)
- Рід Carpitalpa
Підродина Amblysominae |
- Рід Amblysomus
- Златокріт фінбоський (Amblysomus corriae)
- Златокріт готентотський (Amblysomus hottentotus)
- Златокріт Марлі (Amblysomus marleyi)
- Златокріт міцний (Amblysomus robustus)
- Златокріт хайвелдський (Amblysomus septentrionalis)
- Рід Calcochloris
- Підрід Huetia
- Златокріт конгський (Calcochloris leucorhinus)
- Підрід Calcochloris
- Златокріт жовтий (Calcochloris obtusirostris)
- Підрід невизначений
- Златокріт сомалійський (Calcochloris tytonis)
- Підрід Huetia
- Рід Neamblysomus
- Златокріт Джуліана (Neamblysomus julianae)
- Златокріт Гунінга (Neamblysomus gunningi)
- Рід Amblysomus
Викопні останки златокротів відомі з міоцену.
Література |
Українські наукові праці, що підтверджують назви златокріт, златокротові:
- Зиков О. — Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria):стан і проблеми, Праці зоологічного музею Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка, том 4, 2006р. PDF
- Карабута О.П. Морфемна будова зооназв // Зб. наук. праць. Південний архів. Філолог. науки. — Херсон, 2003. — Вип. ХХІ. — С. 63-67 (УДК 81’373.611)
- І. Загороднюк — Наукові назви рядів ссавців: від описових до уніфікованих / Вісник Львівського Університету, Серія біологічна. 2008. Вип. 48. с. 33-43