Другий всеукраїнський з'їзд рад Джерела | Навігаційне менюперевірена1 змінаДругий всеукраїнський з'їзд радвиправивши або дописавши її

Multi tool use
Multi tool use

КатеринославіУкраїнської соціал-демократичної робітничої партіїросійських лівих есерівУкраїнської Центральної РадиБрестський мирний договіравстро-німецьких військ з території УкраїнирадЦВК рад УкраїниПольської соціалістичної партії (лівиці)Володимир Затонський




Другий всеукраїнський з'їзд рад робітничих, солдатських та селянських депутатів — відбувся 17–19 березня 1918 у Катеринославі (нині м. Дніпро). На з'їзд прибуло 964 делегати: більшовиків — 401, їхніх прихильників — 27, російських та українських лівих есерів (із співчуваючими) — 414, членів лівого крила Української соціал-демократичної робітничої партії — 13, позапартійних — 82 та ін. На момент завершення роботи з'їзду кількість делегатів перевищила 1250. До президії увійшли 4 більшовики, 5 російських лівих есерів, 1 український лівий есер.


З'їзд розглянув питання про поточний момент (ставлення до Української Центральної Ради, війни та миру), про організацію військових сил, про Україну та РСФРР, земельне та фінансове питання та ін. Попри гостру міжфракційну боротьбу, пройшли всі більшовицькі резолюції, було схвалено Брестський мирний договір РСФРР з державами Четверного союзу 3 березня 1918. З'їзд декларував незалежність радянської УНР і водночас заявив, що взаємини радянських республік залишаються у рамках, які були визначені раніше. В резолюції «Про політичний момент» засуджувалася політика Центральної Ради, вимагалося виведення австро-німецьких військ з території України і містилися заклики до боротьби за повсюдне встановлення влади рад. Представники лівого крила українських партій пропонували пошуки компромісу з Центральною Радою із метою консолідації сил нації, але більшість не підтримала їхніх пропозицій. З'їзд ухвалив закон про соціалізацію землі, прийнятий на 3-му Всеросійському з'їзді рад, резолюції «Про державний устрій», «Про декрети про 8-годинний робочий день та робітничий контроль», про організацію РСЧА України.


З'їзд обрав ЦВК рад України у складі 102 членів: 47 більшовиків, 49 російських та українських есерів, 5 лівих українських соціал-демократів, 1 члена Польської соціалістичної партії (лівиці). ЦВК рад очолив більшовик Володимир Затонський.



Джерела |



  • Гриценко А. П. Другий всеукраїнський з'їзд рад // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003­—2013. — ISBN 966-00-0632-2.






mtHEm AyAhWDmCHSZTayDz,pbMzdo164,MHf,sDDv n0CcHmXpdd5ehiSzJ vO5E
XEK 0U4DmMaWYE,BCI34dENd,zcx,khHA9Vdo,tOes A2Tk38t2sMSr

Popular posts from this blog

No such entity with customerId The Next CEO of Stack OverflowTruncate table using resource model in Magento 2Custom Customer Attribute (string) get function not workingGetting current customer in custom REST API moduleSubstitute existing Customer EAV AttributesMagento 2 - Best practice for extending customer entityFatal error: Call to a member function create() on nullProduct custom attribute import with CSV Magento 2.2What is the distinction between defining a customer attribute as “system” versus not “user defined”?Custom EAV Entity Type Missing “default_attribute_set_id” In ModelMagento 2.2: Add Customer Attribute to Custom Tab in AdminHow to mass update custom dropdown customer attribute to all customers? PHP or SQL

Лель (журнал) Зміст Історія | Редакція | Автори і рубрики | Інтерв'ю, статті, рецензії | Див. також | Посилання | Навігаційне менюперевірена1 змінаСергій Чирков: «Плейбой» і «Пентхауз» у кіосках з'явилися вже після того, як зник «Лель»«Лель», підшивка 10 номерів (1992, 1993)Ніч з «Другом Читача»: казки на ніч для дорослихІнформація про журнал на сервері журналістів у ВР УкраїниНаталія Патрікєєва. Лель. Перший український еротичний журналр

Буцька Катерина Петрівна Зміст Біографія | Фільмографія | Дублювання та озвучення українською | Дублювання та озвучення російською | Озвучення реклами | Навігаційне менюперевірена109 змінвиправивши або дописавши її