Коронавірусна інфекція Зміст Історичні відомості | Актуальність | Етіологія | Епідеміологічні особливості | Патогенез | Клінічні ознаки | Лабораторна діагностика | Лікування | Профілактика | Джерела | Навігаційне менюB34.2B97.2D018352
Коронавірусні інфекціїІнфекційні хвороби, які передаються повітряно-крапельним механізмом передачі
віруснегострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ)тяжкого гострого респіраторного синдромублизькосхідного коронавірусного респіраторного синдромугастроентеритРНКкомплементдовкілліМеханізм передачіповітряно-крапельнийМіжнародним класифікатором хвороб (МКХ)Інкубаційний періодреспіраторно-синтиціальнапарагрипознариновірусна інфекціяринітпневмоніїРІФІФАПЛР
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
|---|---|
МКХ-10 | B34.2 B97.2 |
| MeSH | D018352 |
Коронавірусна інфекція — вірусне захворювання з групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), що характеризується ураженням верхніх відділів респіраторного тракту та незначно вираженою інтоксикацією із доброякісним прогнозом за виключенням особливих варіантів — тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS, ТГРС) і близькосхідного коронавірусного респіраторного синдрому.
Зміст
1 Історичні відомості
2 Актуальність
3 Етіологія
4 Епідеміологічні особливості
5 Патогенез
6 Клінічні ознаки
7 Лабораторна діагностика
8 Лікування
9 Профілактика
10 Джерела
Історичні відомості |
Вперше коронавірус виділено в 1965 році англійськими вірусологами Д. Тайрелом та М. Біноєм від добровольця, який був заражений носовими виділеннями від хворого на гострий риніт. У 1968 році визнано нову родину — Coronaviridae. У 1975 році коронавірус також виявлено у випорожненнях дітей, що хворіли на гастроентерит.
Актуальність |
Частота гострих респіраторних захворювань коронавирусної етіології коливається від 4,5 до 10 % від усіх ГРВІ.
Етіологія |
? Коронавірус | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||
Класифікація вірусів | ||||||||
| ||||||||
Genus | ||||||||
Alphacoronavirus Betacoronavirus Gammacoronavirus |
До родини коронавірусів належить два роди — Coronavirus та Torovirus. Рід Coronavirus об'єднує більше десятка вірусів, що спричиняють захворювання у людей та тварин. За рецептурною специфічністю вони діляться на 3 групи:
- група — людський коронавірус 229Е й віруси, що уражають свиней, собак, котів та кроликів.
- група — людський коронавірус ОС-43 й віруси мишей, пацюків, свиней, великої рогатої худоби та індиків.
- група — кишкові коронавіруси людини й віруси курей та індиків.
Рід Torovirus об'єднує декілька вірусів, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби та людей.
Цикл розвитку коронавірусів
Коронавіруси містять РНК, оболонку з ворсинками, яка прикріплюється до віріону за допомогою вузького стебла і розширюються до дистального кінця, нагадуючи сонячну корону під час затемнення (звідси і назва родини). У складі оболонки знаходиться 3 структурні білки:
- мембранний білок,
- трансмембранний білок,
- гемаглютиніни.
Усім коронавірусам притаманна здатність фіксувати комплемент у присутності гіперімунних сироваток або сироваток, отриманих від перехворілих людей. У довкіллі нестійкі, руйнуються при температурі 56°С за 10-15 хвилин.
Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Коронавірус.
Епідеміологічні особливості |
Джерело інфекції хворий або носій коронавірусів. Механізм передачі — повітряно-крапельний. Сприйнятливість до вірусу вкрай висока, 80 % дорослих мають антитіла до коронавірусів. Пік захворюваності припадає на зимні місяці.
Патогенез |
Ще недостатньо вивчений. Коронавіруси зумовлюють переважно ураження верхніх дихальних шляхів. Лише у дітей є випадки ураження бронхів і легень.
Клінічні ознаки |
Згідно з Міжнародним класифікатором хвороб (МКХ) 10-го переггляду у блоці «Інші вірусні хвороби» виділяють В34.2 — «Коронавірусна інфекція не уточнена». Також класифікують «Коронавірусну інфекцію, яка спричиняє хвороби, класифіковані в різних рубриках» (B97.2). Можна класифікувати хворобу й до «Гострого ринофарингіту» (J00).
Інкубаційний період триває 2-5 днів. Клінічні ознаки неспецифічні. Хвороба може нагадувати захворювання, що їх спричиняють респіраторно-синтиціальна, парагрипозна або риновірусна інфекція. Характерні першіння або біль при ковтанні, чхання, помірний головний біль. Ведучим (а часто основним) симптомом є риніт. Температура тіла частіше нормальна або субфебрильна. Загальна тривалість захворювання 5-7 днів.
Може уражатися, особливо у дітей, не тільки верхні, але і нижні відділи дихального тракту, що виявляється кашлем, болем у грудній клітці при диханні, свистячими хрипами, утрудненням дихання. Вважають, що це вказує на певне значення коронавірусів як збудників, що сприяють розвитку пневмонії.
Лабораторна діагностика |
Подібна до інших ГРВІ. Застосовують РІФ, РНГА, ІФА, найточнішим методом діагностики є ПЛР.
Лікування |
Є патогенетичним і симптоматичним.
Профілактика |
Неспецифічна. Вакцину не розроблено.
Джерела |
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-675-2 / С. 244—245
