Калюжниця болотяна Зміст Опис | Поширення | Практичне використання | Див. також | Література Джерела | Примітки | Навігаційне меню709335-1184543449Caltha palustrisКалюжниця болотяна. CALTHA PALUSTRIS L.Flora of North AmericaRoyal Botanic Garden EdinburghGRIN
Дикорослі корисні рослини УкраїниКалюжницяЛікарські рослиниОтруйні рослиниМедоносиРослини, описані 1753Флора ЄвропиФлора АзіїФлора Північної Америки
отруйнабагаторічна рослинакоренямижовтцевихболотахболотистих лукахводоймлікарська рослинатрав'яниста рослинаСтеблоЛисткиКвіткиТичинокМаточокПлідвільшнякахлісовихЄвропіПівнічній АмериціАляскуЮконПівденному КавказіКазахстаніМонголіїЯпоніїКитаюІндійського субконтинентуІндіїБутанНепалотруйнасортівалкалоїдівсапонінивелика рогата худоба
? Калюжниця болотяна | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||||
Caltha palustris L. | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
* Caltha alpestris Schott, Nyman & Kotschy,
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Калю́жниця боло́тяна[4] (інший варіант — бол́отна) Caltha palustris — отруйна багаторічна рослина з шнуровидними коренями, що утворюють мичку, родини жовтцевих (Ranunculaceae). Кущики калюжниці ростуть в умовах сильного зволоження: на болотах і болотистих луках, по берегах водойм. Може використовуватися як лікарська рослина.
Зміст
1 Опис
2 Поширення
3 Практичне використання
4 Див. також
5 Література
6 Джерела
7 Примітки
Опис |
Багаторічна трав'яниста рослина (10-40 см заввишки) з мичкуватою кореневою системою, що складається з численних товстих шнуроподібних коренів. Стебло м'ясисте, прямостояче або висхідне, як і вся рослина, голе. Звичайно воно просте або вгорі розгалужене.
Листки чергові, темно-зелені, блискучі, гладенькі, зарубчасті і зарубчасто-зубчасті, рідше цілокраї. Нижні листки великі, черешкові, пластинка округло-серцеподібна. Середні й верхні листки дрібніші від нижніх, короткочерешкові або майже сидячі, напівстеблообгортні, з ниркоподібно-серцевидними листковими пластинками. Прилистки плівчасті, буруваті або зелені при основі.
Квітки великі, правильні, розміщені на довгих квітконіжках у пазухах листків. Оцвітина проста, віночкоподібна, роздільнопелюсткова, складається з п'яти золотисто-жовтих, часом зісподу зеленуватих листочків (1,5-2,3 см завдовжки, 5—8 мм завширшки). Тичинок багато, вони коротші за оцвітину. Маточок 2-12, стовпчики короткі, зав'язь верхня, при основі з неглибокими нектарними ямками.
Плід — складна листянка, плодики 8—12 мм завдовжки, 2—3 мм завширшки з коротким носиком.
Поширення |
Росте калюжниця у вільшняках, на лісових болотах, заболочених луках. Поширена повсюди в зоні помірного клімату: в Європі (за винятком найпівденнішої частини), в Північній Америці (включаючи Аляску і Юкон), у Південному Кавказі та Казахстані, в Монголії і Японії, на півночі і заході Китаю, а також у гірських районах Індійського субконтиненту (північ Індії, Бутан і Непал). В Україні росте повсюдно.
Практичне використання |
Декоративна, отруйна, лікарська, харчова й медоносна рослина.
Калюжниця болотяна як декоративна рослина дуже ефектна по берегах водойм, де утворює яскраву золотисту кайму рясним цвітінням і великими квітками. Її рекомендують також для вогких місць у парках і лісопарках. Культивується багато декоративних сортів.
Калюжниця болотяна отруйна. Містить невелику кількість алкалоїдів (0,1 %), серед них берберин; в усіх частинах калюжниці, в тому числі у квітках, недостиглому насінні та в кореневищі, містяться сапоніни, кількість яких збільшується до осені. Калюжниця містить холін, а також летку речовину протоанемонін, яка і є токсичною. Під час висушування калюжниця втрачає токсичність, тому отруюються нею коні та велика рогата худоба тільки на пасовищах, причому поїдають її тільки при відсутності ціннішого корму. Можливе отруєння силосом, в якому є калюжниця, яке виражається в порушенні функції нирок і шлунково-кишкового тракту (кольки, здуття, пронос); у корів після з'їдання такого силосу знижуються надої молока. Відомі смертельні отруєння коней і корів. Для кіз і овець вона не отруйна як у свіжому, так і у висушеному вигляді. Свині поїдають плоди.
У народній медицині застосовують листки калюжниці від опіків і ран.
Другорядний ранньовесняний медонос і пилконос.
Нерозпущені пуп'янки маринують у оцті, який витягує з них гіркі речовини, і вживають як гостру приправу. З квіток можна одержувати жовту фарбу.
Див. також |
- Список дикорослих корисних рослин України
Література
В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Джерела |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Caltha palustris |
- Калюжниця болотяна. CALTHA PALUSTRIS L.
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Примітки |
↑ Flora of North America
↑ Royal Botanic Garden Edinburgh
↑ GRIN
↑ Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин.— К.: Наук. думка, 2004. — 800 с.