Феодотіон Зміст Біографія і творчість | Рецепція | Примітки | Література | Посилання | Навігаційне менюИринея ЛионскогоПротив ересейИсаииподиратерафимаMontfaucon B.Феодотіонова редакція Старого Заповіту
Народились у 2 століттіПерекладачі Біблії
дав.-гр.ІринейАкілу ПонтійськогоСептуагінтиАкібоюЮстина ФілософаПастир ГермиОрігенаКнизі ЙоваКнизі ЄреміїКниги ДаниїлаІєронімаНовий часБ. де МонфоконФ. Филд
| Феодотіон | |
|---|---|
| Народився | 2 століття Ефес |
| Діяльність | перекладач, перекладач Біблії |
Феодотіон (Феодотіан Ефеський[1]; дав.-гр. Θεοδοτίων; помер бл. 200) — перекладач і богослов, ймовірно, єврейського походження.
Зміст
1 Біографія і творчість
2 Рецепція
3 Примітки
4 Література
5 Посилання
Біографія і творчість |
Біографічних відомостей про Феодотіона не збереглося. В єдиному сучасному Феодотіону документальному свідоцтві Іриней називає Феодотіона і Акілу Понтійського «юдейськими прозелітами»[2]. Головна історична заслуга Феодотіона — переклад єврейського Писання на грецьку мову, виконаний, як вважається, в Ефесі близько 150 р. н. е. з метою нової редакції Септуагінти; при цьому, можливо, Феодотіон працював з єврейськими оригіналами, які не збереглися до наших днів або були знищені в ході ревізії священних текстів, розпочатої (згідно з переказами) Акібою бл. 135 р.
Рецепція |
Редакція Феодотіона швидко поширилася в християнському світі: вже у II ст. цитати з неї виявляються у Юстина Філософа («Діалог з Трифаном юдеєм») і в книзі «Пастир Герми». Текст Феодотіона склав один із стовпців в «Гексаплі» (бл. 240) Орігена, який спирався на Феодотіона, заповнюючи лакуни в Книзі Йова і в Книзі Єремії.
Найбільше значення в рецепції отримала Феодотіонова редакція Книги Даниїла, фактично замінила (частково завдяки діяльності Ієроніма) версію цієї книги в Септуагінті (і, відповідно, в її латинському і слов'янських перекладах). Редакторські зміни, внесені Феодотіоном в Септуагінту, були ретельно марковані Орігеном в його Гексаплі.
У роботі з оригінальними єврейськими назвами рослин, тварин, священичих шат і інших особливостей єврейського ритуалу Феодотіон надав перевагу перекладу (нічого не говорячи грекомовному читачеві) транслітерацію[3]. Цей метод здобув Феодотіону в Новий час (Б. де Монфокон) репутацію «неосвіченого» перекладача[4]. Відповідно до іншої точки зору (Ф. ФілдФ. Филд[en]), транслітерація, рівно навпаки, видає педантичність Феодотіона-перекладача, свідомо не бажав свавілля при передачі єврейського оригіналу на грецьку мову,— в тих випадках, коли аналога єврейському предмету в грецькій лексиці просто не існувало.
Примітки |
↑ у Иринея Лионского
↑ «Против ересей» III, 21.1. Критический пафос Иринея вызвал спорный перевод Феодотионом евр. almah в знаменитом стихе из Исаии «се Дева во чреве приимет» ([[|Ис]] 7:14) — не словом дав.-гр. παρθένος (дева, девственница) как в Септуагинте, а дав.-гр. νεᾶνις (молодая/юная женщина), что снижает или даже уничтожает «мессианский» смысл пророчества.
↑ Например, для подира (позднегреч. ποδήρης, длинной одежды иудейских первосвященников и царей) Феодотион давал транслитерацию βαδδιν; для терафима (разновидность идола у древних израильтян) использовал транслитерацию θεραφιν и т. п.
↑ Montfaucon B. Preliminaria in Hexapla // Hexaplorum Origenis quae supersunt: multis partibus auctiora. Paris, 1713.
Література |
Rev. J. Gwynn. Theodotion // A dictionary of Christian biography and literature. London, 1911, p.977-978.
Посилання |
Феодотіонова редакція Старого Заповіту (грецький оригінал і англійський переклад, фрагмент)
