Пащенко Олексій Григорович Біографія | Джерела | Посилання | Навігаційне менюперевіреназміни в шаблонах/файлахСайт Єдина ШишаччинаЗнамениті полтавці
Народились 15 жовтняНародились 1869Уродженці Миргородського повітуПомерли 9 листопадаПомерли 1909Померли в КалузіГенерал-майори (Російська імперія)Кавалери ордена Святого Георгія 4 ступеняКавалери ордена святого Володимира 3 ступеняКавалери ордена Святої Анни 1 ступеняКавалери ордена Святої Анни 3 ступеняКавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеняКавалери ордена Святого Станіслава 2 ступеняУчасники російсько-японської війниУродженці Шишацького району
БілашіМиргородського повітуПолтавської губерніїШишацький районПолтавської областіУкраїна9 листопада1909КалугаРосійської імперіїгенерал-майордворянинаВасиля ГригоровичаІвана ГригоровичаЄвгена ГригоровичаПетровський Полтавський кадетський корпусМихайлівське артилерійське училищеросійсько-японської війни1978СагайдакСв. АнниСв. СтаніславаСв. ВолодимираСвятого Георгія
| Пащенко Олексій Григорович | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народження | 15 жовтня 1869(1869-10-15) Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | ||||||
| Смерть | 9 листопада 1909(1909-11-09) (40 років) Калуга, Російська імперія | ||||||
| Освіта | Петровський Полтавський кадетський корпус | ||||||
| Звання |  Генерал-майор | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Па́щенко Олексі́й Григо́рович (нар. 15 жовтня 1869(18691015) року, хутір Пащенки́, поблизу с. Білаші Миргородського повіту Полтавської губернії (нині Шишацький район Полтавської області, Україна) — пом. 9 листопада 1909 року, м. Калуга, Російської імперії) — визначний військовий діяч Російської імперії, генерал-майор артилерії.
Біографія |
Хутір Пащенки на карті 1857 року
Народився на хуторі Пащенки в сім'ї збіднілого дворянина козацького походження Григорія Івановича Пащенка. Рідний брат Пащенків Василя Григоровича, Івана Григоровича та Євгена Григоровича.
Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус і Михайлівське артилерійське училище в Петербурзі.
Службу розпочав на Кавказі командиром гренадерської артилерійської бригади. Під час російсько-японської війни командував батареєю Східно-Сибірської артилерійської бригади. За вміле керівництво і особисту хоробрість нагороджений трьома орденами та золотою зброєю. Всього за військову кар'єру мав 7 орденів і 3 медалі. Після припинення бойових дій на японському фронті командував артилерійською бригадою, дислокованою в Калузі.
Раптово помер від застуди.
Був похований на батьківській садибі. В 1978 р. останки перезаховані на центральному цвинтарі с. Сагайдак. У с. Сагайдак йому встановлено пам'ятник.
Нагороджений орденами Св. Анни 3-го (1902) та 1-го ст. (24.11.1915); Св. Станіслава 2-го (1905) та 1-го ст. (18.02.1915); Св. Володимира 3-го ст. (1911); Святого Георгія IV класу (13.02.1905).
Джерела |
- Український радянський енциклопедичний словник: В 3-х т. 2. - 2-ге вид. - К.: Голов. ред. УРЕ. 1987 - Т.2. — 736 с.
- 3. Білоусько О.А., Мирошниченко В.І. Нова історія Полтавщини (кінець XVIII – початок XX століття): Пробний підручник для 9 класу загальноосвітньої школи. – Полтава: Оріяна, 2003. – 264 с., іл., карти.
Посилання |
- Сайт Єдина Шишаччина
- Знамениті полтавці
