Колосов Валентин Осипович Зміст Життєпис | Творчість | Пам'ять | Галерея | Примітки | Посилання | Джерела | Навігаційне менюКолосов Валентин Осипович - Енциклопедія Сучасної УкраїниХудожники Рівногоhttps://arts.in.ua/artists/myronnest/w/353178/.–підказкою
Народились 28 березняНародились 1928Померли 23 листопадаПомерли 2004Кавалери ордена «За мужність» III ступеняНагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
Нижній ЧулимСРСР23 листопада2004РівнеУкраїнанаціональної спілки художників УкраїниНижній ЧулимСРСР194419441947194719471949РФ19511963МоскваМоскваМінськуКиївЛьвівРівнеКиївКиївБєлоградчикКовель1985198719931998196019791982КиївЛьвів2005вулиця 16 Липня
| Валентин Осипович Колосов | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народження | 28 березня 1928(1928-03-28) Нижній Чулим, СРСР | |
| Смерть | 23 листопада 2004(2004-11-23) (76 років) | |
Рівне, Україна | ||
| Національність | росіянин | |
| Громадянство |  СРСР | |
| Жанр | жанровий живопис, пейзаж, скульптура | |
| Навчання | Харківське військово-авіаційне училище штурманів | |
| Діяльність | художник | |
| Нагороди |
 | |
Колосов Валентин Осипович (28 березня 1928(19280328), Нижній Чулим, СРСР — 23 листопада 2004, Рівне, Україна) — український художник-живописець, скульптор Член національної спілки художників України (1985).
Зміст
1 Життєпис
2 Творчість
3 Пам'ять
4 Галерея
5 Примітки
6 Посилання
7 Джерела
Життєпис |
Народився 28 березня 1928 Нижній Чулим, СРСР. Закінчив Таштагольську середню школу 1944. Вступив до Харківського військово-авіаційного училища штурманів 1944. Комісований з армії за станом здоров'я 1947. Учасник Другої Світової війни. Художник клубу робітничого комітету ліспромгоспу 1947. Систематично займався вивченням анатомії людини, перспективи простору, колористики малюнка. Переїхав у Свободний Амурської області. Працює художником у клубі управління залізниці 1947. Після одруження 1949 разом із сім'єю переїхав у Гурьєвськ Кемеровської області РФ. Працює художником рудоуправління та клубу шахтарів, займається в студії образотворчого мистецтва Палацу металургів 1951. У 1951 з сім'єю переїжджає в м. Ровно, де проживали батьки дружини. Є одним із засновників у місті товариства «Укоопхудожник», яке згодом 1963, перейшло в підпорядкування Спілки художників України (Ровенський художньо-виробничий комбінат). 1964—1965 — художник Ровенського відділення Худфонду УРСР. 1965 — художник Ровенських художньо-виробничих майстерень Худфонду УРСР. Батько двох дітей — сина В'ячеслава і доньки Ольги.
Творчість |
Учасник трьох всесоюзних виставок Москва, 1972, 1982, 1983, виставки творів художників західних областей України Москва, 1980, Міжнародної виставки Мінську, сімнадцяти республіканських і всеукраїнських виставок Київ, зональних (регіональних) художніх виставок Львів, 1955, 1964, 1974, 1975, шести персональних і п'яти групових художніх виставок. Із 1955 представляв свої роботи на щорічних обласних художніх виставках Рівне. Делегат конференції художників України Київ, 1990, Першого з'їзду художників України Київ, 1991, учасник художніх пленерів Бєлоградчик, 1989, Ковель, 2001.
Член Спілки художників України 1985. Відповідальний секретар Рівненської Спілки художників 1986—1996[1]. Член ревізійної комісії Рівненської обласної організації Національної спілки художників України 1996—2000.
Автор портретів письменників Л. Кравцова 1987 і Є. Шморгуна 1993, академіка О. Возіанова 1998, скульптурних погрудь матері Ольги Тихонівни 1960, художника Григорія Пономаренка 1979, Лесі Українки 1982. Картина «Кримський пейзаж» вміщена в альбомі «Художники Прикарпаття» Київ, 1989, "Нафтопровід «Дружба» — у книзі «Корни и крона» Львів, 1989.
Роботи зберігаються в музеях, картинних галереях, приватних колекціях України, Франції, Польщі, США, Чехії, Швеції, Югославії, Болгарії, Німеччини, Японії[2]. Похований у Рівному.
Пам'ять |
У 2005 в пам'ять про Валентина Колосова на будинку, де проживав та працював художник вулиця 16 Липня 2-а (Рівне), Рівного встановлено меморіальну дошку.
Галерея |
«Ясний день» (1991)
«Дідух» (1997)
«Портрет Любаші. Внучки» (2000)
Примітки |
↑ Колосов Валентин Осипович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua). Процитовано 2018-03-22.
↑ Художники Рівного. www.litopys.com.ua. Процитовано 2018-03-22.
Посилання |
- Колосов Валентин Осипович [Електронний ресурс] // Арт-галерея Nostalgie. — Режим доступу : http://art-nostalgie.com.ua/Kolosov.html. – Назва з екрану.
- Колоссов В. [Електронний ресурс] Записки о художниках: архив Наталии Павловны. — Режим доступу : http://babanata.ru/?p=21468. – Назва з екрану.
- Нестерчук М. Любашины сны (Работа учителя) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://arts.in.ua/artists/myronnest/w/353178/.– Назва з екрану.
Джерела |
- Валентин Колосов // Художники України: альманах / Рівненська обласна організація Національної спілки художників України ; авт. , ред., упоряд. Б. Столярчук. — Рівне: Вид. О. Зень, ВАТ «Рівнен. друк.», 2008. — С. 86.
- Валентин Колосов — живописець і скульптор / ред.-упоряд. Б. Й. Столярчук. — Рівне: Вид. О. Зень, 2009. — 158 с. : іл.
- Лукашевич Т. С. Колосов Валентин Осипович / Т. С. Лукашевич, Б. Й. Столярчук // Енциклопедія сучасної України: у 30 т. / гол. ред. І. Дзюба. — Київ: ТОВ "НВК «Поліграфсервіс», 2014. — Т. 14 Кол-Кос. — С. 115—116.
- Мисько Е. Обрії оновленого краю / Е. Мисько // Образотворче мистецтво. — 1979. — № 6. — С. 12.
- Столярчук Б. Й. Колосов Валентин Осипович / Б. Й. Столярчук // Митці Рівненщини: енцикл. довід. / Б. Й. Столярчук. — Рівне: Вид. О. Зень, 2011. — С. 149.
- Шморгун Є. Колосов, рівненський художник / Є. Шморгун // Погорина: літ.-краєзн. журн. Рівненщини. — 2003. — № 5. — С. 108—109.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
