Христо Бурмов Біографія | Нагороди | Джерела | Навігаційне меню
Народились 23 вересняНародились 1869Померли 23 грудняПомерли 1936Померли в СофіїУродженці ГаброваНагороджені орденом «За хоробрість» (Болгарія)Болгарські військовики Першої світової війниГенерал-лейтенанти
болг.23 вересня1869Габрово23 грудня1936болгарськийвійськовий діячгенерал-лейтенантГаброво18691889Софії1898Турині1904аташеАвстро-Угорщині19071911Балканських війнах1915БолгаріяПершу світову війнуНімеччиниМакедонії1916Егейського моря1917генерал-майора17 липня1918Антантигенерал-лейтенантСофії23 грудня1936
| Христо Бурмов | |
|---|---|
| Христо Димитров Бурмов | |
 | |
| Народження | 23 вересня 1869(1869-09-23) Габрово |
| Смерть | 23 грудня 1936(1936-12-23) (67 років) Софія, Болгарія |
| Рід військ | піхота |
| Освіта | Військове училище (Софія) Військове училище (Турин) |
| Роки служби | 1887–1919 |
| Звання | Генерал-лейтенант |
| Командування | піхотна дивізія |
| Війни / битви | Сербсько-болгарська війна Перша Балканська війна Друга Балканська війна Перша світова війна |
Христо Бурмов (болг. Христо Бурмов нар. 23 вересня 1869, Габрово — пом. 23 грудня 1936) — болгарський військовий діяч, генерал-лейтенант.
Біографія |
Народився в Габрово в 1869, в 1889 закінчив Військове училище в Софії. У 1898 закінчив Військове училище в Турині. Потім служив на різних командних посадах в болгарській армії. У 1904 призначений військовим аташе в Австро-Угорщині. У 1907 призначений командувачем піхотним батальйоном. У 1911 командир піхотного полку.
Христо Бурмов (зправа)
Брав участь в Балканських війнах на посаді начальника штабу піхотної дивізії. У 1915 Болгарія вступила в Першу світову війну, хоча Бурмов не був прихильником війни і вважав рішення болгарських політиків виступити на боці Німеччини помилковим. Однак був призначений командиром 3-ї піхотної дивізії і взяв активну участь у розгромі сербських військ в Македонії. Також частини під командуванням полковника Бурмова беруть активну участь в успішній для болгар битві при Кріволаке.
У квітні 1916 призначений командувачем 10-ї піхотної дивізії. Брав участь у бойових діях на узбережжі Егейського моря. У 1917 Бурмову присвоєно звання генерал-майора і призначено командувачем 2-ї піхотної дивізії в Македонії. 17 липня 1918 призначений начальником генштабу болгарської армії.
Був одним з головних винуватців прориву союзними військами болгарського фронту. З початком наступу військ Антанти, Бурмов не надавав великого значення прориву фронту і сподівався, на те що положення незабаром буде відновлено, проте він не врахував, що багато болгарських частини вже відмовлялися воювати і вимагали укладення миру.
Після війни стає військовим дослідником, незадовго до смерті йому присвоєно звання генерал-лейтенант. Помер в Софії 23 грудня 1936.
Нагороди |
Орден «За хоробрість» III і IV ступеня
Орден «Святий Олександр» II і III ступеня- Орден «За військові заслуги» II ступеня
- «За військові заслуги» (Османська імперія)
- Золотий орден «Ліякат» (Османська імперія)
Джерела |
- Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019670-9 (ACT); ISBN 5-271-06895-1 (Астрель).
- Недев, С. Командването на българската войска през войните за национално обединение. — София: Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», 1993.
