Mryntu

Шарль Антуан Лемер
; фр. Charles Antoine Lemaire;
	; ;
Народився	; 1 листопада 1800(1800-11-01); Париж;
Помер	; 22 червня 1871(1871-06-22) (70 років); Париж;
Громадянство	; Франція;
Діяльність	; ботанік;
Alma mater	; Паризький університет;
Сфера інтересів	; ботаніка;
Заклад	; Паризький університет;
	; Шарль Антуан Лемер у Вікісховищі?

|портрет= |зображення_розмір=

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Лемер.

Lem. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Шарль Антуан Лемер.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Astrophytum myriostigma Lem.

Шарль Антуан Лемер (фр. Charles Antoine Lemaire; 1 листопада 1800, Париж — 22 червня 1871, Париж) — французький ботанік та письменник, систематик живої природи, автор найменувань ряду ботанічних таксонів.

Зміст

1 Біографія

2 Наукова діяльність

3 Почесті

4 Примітки

Біографія |

Лемер отримав всебічну освіту. Він навчався у Паризькому університеті та після закінчення отримав посаду професора класичної літератури в Університеті.

У якийсь момент академічної кар'єри його інтереси перемістилися в область ботаніки, чому сприяла його близька дружба з М. Ньюманом^[1], головним садівником Музею природознавства, і це стало радикальної зміною у його житті.

Лемер розпочав свою наукову кар'єру, допомагаючи М. Матьє, працівнику паризького розплідника, у створенні колекції кактусів, і цим рослинам він присвятив більшу частину своєї подальшої роботи.

У 1835 році A. Кузен, видавець у Парижі, заснував садівничий журнал та попросив Лемера стати його редактором. З 1839 по 1844 рік Лемер редагував журнал «L'Horticulture universelle», у якому сам написав більшу частину змісту.

У 1845 році Лемер був запрошений у Гент в Бельгію, де зайняв посаду редактора журналу «Flore des serres et des jardins de l'Europe», заснованого Луї Ван-Гутом (нід. Louis van Houtte).

У 1851 він став редактором «Jardin Fleuriste» (до 1854), а з 1854 — «L'Illustration horticole», заснованого Амбруазом Вершаффелем, та займав цю посаду протягом шістнадцяти років (до 1870).

Лемер повернувся у Париж у 1870 році, помер там же 22 червня 1871 року.^[1]

Наукова діяльність |

На додаток до великої кількості його власних статей, які опубліковані в журналах, які редагував Лемер, він видав невеликі роботи про кактуси та сукуленти:

«Cactearum aliquot novarum» (1838);

«Cactearum genera nova speceesque novae etc. ordinatio nova» (Париж, 1839);

«Iconographie descriptive des cactées» (Париж: H. Cousin, 1841—1847);

«Les Cactées. Histoire, patrie, organes de végétation, inflorescence, culture, etc.» par Ch. Lemaire, Professeur de Botanique, rédacteur de l'Illustration horticole à Gand. Paris, Librairie agricole de la Maison rustique, 1868;

«Les plantes grasses» (1869).

Плани Лемера щодо головної книги по кактусах не були реалізовані, хоча він зібрав для цього великий матеріал. Він жив у бідності більшу частину свого життя та не зміг знайти заможного спонсора.

Едуард Андре, його наступник на посту редактора «L'Illustration Horticole», написав про нього: «Нащадки оцінять Лемера вище, ніж його сучасники»^[1].

Почесті |

Австралійські рід трав'янистих чагарників Maireana названо на його честь^[2].

Примітки |

↑ ^а^б^в Erickson, Robert F. (2002). MBG Rare Books: Author – Lemaire, Charles Antoine. Архів оригіналу за 2011-12-05. Процитовано 2011-12-05.

↑ Elliot, Rodger W.; Jones, David L.; Blake, Trevor (1993). Encyclopaedia of Australian Plants Suitable for Cultivation: Volume 6 - K-M. Port Melbourne: Lothian Press. с. 279. ISBN 0-85091-589-9.

Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[Erickson2002-1] а^б^в Erickson, Robert F. (2002). MBG Rare Books: Author – Lemaire, Charles Antoine. Архів оригіналу за 2011-12-05. Процитовано 2011-12-05.

[EJ93-2] Elliot, Rodger W.; Jones, David L.; Blake, Trevor (1993). Encyclopaedia of Australian Plants Suitable for Cultivation: Volume 6 - K-M. Port Melbourne: Lothian Press. с. 279. ISBN 0-85091-589-9.

搜尋此網誌