Mryntu

Євдокія
Народилася	5 січня 1898(1898-01-05) Софія, Болгарія
Померла	4 жовтня 1985(1985-10-04)[1](87 років) Фрідріхсгафен
Поховання	Альтсгаузен
Громадянство (підданство)	Болгарія
Діяльність	аристократ
Титул	Принцеса
Рід	Саксен-Кобург-Готська династія
Батько	Фердинанд I Кобург
Мати	Марія-Луїза Бурбон-Пармська
Брати, сестри	• Надія[d], Борис III і Кирил, князь Преславський
Медіафайли у Вікісховищі?

Євдокія Августа Філіппіна Клементина Марія (17 січня 1898, Софія — 4 жовтня 1985, Фрідріхсгафен) — княгиня, дочка царя Болгарії Фердинанда I і княгині Марії Луїзи, сестра царя Бориса III і князя Кирила і зовиця цариці Іоанни Савойської.

Біографія |

Народилася 17 січня 1898 року в сім'ї князя Болгарії Фердинанда I і княгині Марії Луїзи. Рано позбулася матері (Марія Луїза померла 31 січня 1899 року, коли дитині було трохи більше року). Отримала гарну освіту в домашніх умовах . Змалечку, добре говорила німецькою мовою. Коли Фердинанд I був повалений, Євдокія та її сестра княгиня Надія вирушили за ним у родовий маєток у Кобурзі. Завдяки Олександру Стамболійському, який розумів, що молодому царю Борису занадто самотньо в Софії, обидві княгині повернулися в Болгарію в 1922 році. Євдокія стала його найближчою довіреною особою і радником. У цей період між принцесою Євдокією і болгарським офіцером Іваном Багряновим спалахує любов.

Іван Багряний був сином фермера Деліфорани. Закінчив Військову школу в Софії. Він бере участь в балканській та І світовій війні, і йому присуджуються ордена за хоробрість. Княгиня Євдокія любить його мужність і фізичну красу, сприймає його як поета, (як болгарського Лермонтова). А Іван Багрянов любить розум, інтелект і артистизм принцеси. Вони вирішують вийти заміж, але король Фердинанд не погоджується, тому що Багряний не був аристократом. Княгиня Євдокія була талановитою художницею і меценаткою. Вона проектувала і виготовляла бойові прапори дивізій і полків болгарської царської армії. Вона залишила близько 1000 акварельних картин, які сьогодні знаходяться в Національній картинній галереї і в приватних колекціях. Вона зробила ілюстрації книг «Іліада», «Одіссея» і «Енеїда».

Брала активну участь у порятунку болгарських євреїв, таємно допомагаючи їм емігрувати в Англію і США під час Другої світової війни. Була заарештована після приходу комуністів до влади, після чого послідували місяці болісних допитів і принижень, які підірвали її здоров'я. У 1946 році, перш ніж покинути країну разом з іншими членами царської сім'ї, подарувала свою особисту колекцію народних костюмів, вишивки і прикрас Етнографічному музею. До 1949 року жила зі своїм батьком, королем Фердинандом, в місті Кобург. Потім принцеса Євдокія оселилася в 1958 році e Фрідрихсхафені разом із сестрою-принцесою Надією, а пізніше вийшла заміж за герцога Вюртембергского.

Померла 4 жовтня 1985 року в санаторії на Боденському озері. Болгари посадили на її могилі квітку герані з її рідної Болгарії.

Література |

• 
  Ruvigny's Titled Nobility of Europe, by Burkes Peerage Ltd., 1914


• 
  Crown of Thorns, by Stephane Groueff, Lanham MD., and London, 1987 ISBN 0-8191-5778-3
  


• Княгиня Евдокия — една съвършена жена

Посилання |

• Find a grave


• 
  Владетелският двор на Третото българско царство (1878—1944)^{[недоступне посилання з лютий 2019]}

Тематичні сайти Find a Grave

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.

1. 
   ↑ The Peerage
   d:Track:Q21401824