Показник адіабати Зміст Співвідношення для ідеального газу | Співвідношення для реальних газів | Термодинамічні вирази | Адіабатичний процес | Див. також | Примітки | Навігаційне меню
ТермодинамікаФізичні величини
англ.рос.теплоємностітискугаммакаппатеплотехніцілатинськаентальпіювнутрішня енергіяуніверсальну газову сталурівняння Маєракількість речовиниступенів вільностіазоткисеньпитома теплоємністьідеальному газі
Показни́к адіаба́ти (англ. Adiabatic index; рос. Показатель адиабаты) — це відношення теплоємності при сталому тиску (CPdisplaystyle C_P) до теплоємності при сталому об'ємі (CVdisplaystyle C_V). Інколи його ще називають фактором ізоентропійного розширення і позначають грецькою буквою γdisplaystyle gamma (гамма) або κdisplaystyle kappa (каппа). Символ κdisplaystyle kappa в основному використовується в хімічних інженерних дисциплінах. В теплотехніці переважно використовується латинська буква kdisplaystyle k[1].
Показники адіабати для різних газів[2][3] | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Темп. | Газ | γ | | Темп. | Газ | γ | | Темп. | Газ | γ |
−181 °C | H2 | 1.597 | 200 °C | Сухе повітря | 1.398 | 20 °C | NO | 1.400 | ||
−76 °C | 1.453 | 400 °C | 1.393 | 20 °C | N2O | 1.310 | ||||
20 °C | 1.410 | 1000 °C | 1.365 | −181 °C | N2 | 1.470 | ||||
100 °C | 1.404 | 2000 °C | 1.088 | 15 °C | 1.404 | |||||
400 °C | 1.387 | 0 °C | CO2 | 1.310 | 20 °C | Cl2 | 1.340 | |||
1000 °C | 1.358 | 20 °C | 1.300 | −115 °C | CH4 | 1.410 | ||||
2000 °C | 1.318 | 100 °C | 1.281 | −74 °C | 1.350 | |||||
20 °C | He | 1.660 | 400 °C | 1.235 | 20 °C | 1.320 | ||||
20 °C | H2O | 1.330 | 1000 °C | 1.195 | 15 °C | NH3 | 1.310 | |||
100 °C | 1.324 | 20 °C | CO | 1.400 | 19 °C | Ne | 1.640 | |||
200 °C | 1.310 | −181 °C | O2 | 1.450 | 19 °C | Xe | 1.660 | |||
−180 °C | Ar | 1.760 | −76 °C | 1.415 | 19 °C | Kr | 1.680 | |||
20 °C | 1.670 | 20 °C | 1.400 | 15 °C | SO2 | 1.290 | ||||
0 °C | Сухе повітря | 1.403 | 100 °C | 1.399 | 360 °C | Hg | 1.670 | |||
20 °C | 1.400 | 200 °C | 1.397 | 15 °C | C2H6 | 1.220 | ||||
100 °C | 1.401 | 400 °C | 1.394 | 16 °C | C3H8 | 1.130 |
- γ=CPCV=cPcV,displaystyle gamma =frac C_PC_V=frac c_Pc_V,
де
Cdisplaystyle C — це теплоємність газу;
cdisplaystyle c — питома теплоємність (відношення теплоємності до одиниці маси) газу.
Індекси Pdisplaystyle P та Vdisplaystyle V позначають умову сталості тиску чи об'єму відповідно.
Для розуміння цього співвідношення можна розглянути наступний експеримент:
Закритий циліндр із закріпленим нерухомо поршнем містить повітря. Тиск усередині дорівнює тиску зовні. Цей циліндр нагрівається до певної, необхідної температури. Поки поршень не рухається, об'єм повітря в циліндрі залишається сталим, в той час як температура і тиск зростають. Коли необхідна температура буде досягнута, нагрівання припиняється. У цей момент поршень «звільняється» і, завдяки цьому, він починає рухатися без теплообміну з навколишнім середовищем (повітря розширюється адіабатично). Здійснюючи роботу, повітря всередині циліндра охолоджується нижче досягнутої раніше температури. Щоб повернути повітря до стану, коли його температура знову досягне згаданого вище необхідного значення (при «звільненому» поршні) повітря необхідно додатково нагріти. Для цього нагрівання ззовні необхідно підвести приблизно на 40% (для двоатомних газу — повітря) більшу кількість теплоти, ніж було підведено при попередньому нагріванні (із закріпленим поршнем). У цьому прикладі кількість теплоти, підведена до циліндра з закріпленим поршнем, пропорційна CVdisplaystyle C_V, тоді як загальна кількість підведеної теплоти при рухомому поршні, пропорційна CPdisplaystyle C_P. Таким чином, показник адіабати у цьому прикладі становитиме 1,4.
Інший підхід для розуміння різниці між CPdisplaystyle C_P і CVdisplaystyle C_V полягає в тому, що CPdisplaystyle C_P застосовується тоді, коли робота здійснюється над системою, яку примушують до зміни свого об'єму (тобто шляхом руху поршня, який стискає вміст циліндра), або якщо робота здійснюється системою зі зміною її температури (тобто нагріванням газу в циліндрі, що змушує поршень рухатися). CVdisplaystyle C_V застосовується тільки якщо виконана газом робота дорівнює нулю (pdV=0displaystyle pdV=0). Відзначимо відмінність між підведенням тепла при закріпленому поршні і підведенням тепла при звільненому поршні. У другому випадку тиск газу в циліндрі залишається сталим, і газ буде розширюватися, здійснюючи роботу як по переміщенню поршня, так і збільшуючи свою внутрішню енергію (зі збільшенням температури); теплота, яка підводиться ззовні, лише частково йде на зміну внутрішньої енергії газу, тоді як решта тепла йде на виконання газом роботи.
Зміст
1 Співвідношення для ідеального газу
1.1 Співвідношення з використанням універсальної газової сталої
1.2 Співвідношення з використанням числа ступенів вільності
2 Співвідношення для реальних газів
3 Термодинамічні вирази
4 Адіабатичний процес
5 Див. також
6 Примітки
Співвідношення для ідеального газу |
Співвідношення з використанням універсальної газової сталої |
Для ідеального газу теплоємність не залежить від температури. Відповідно, можна виразити ентальпію як H=CP⋅Tdisplaystyle H=C_Pcdot T і внутрішня енергія може бути представлена як U=CV⋅Tdisplaystyle U=C_Vcdot T. Таким чином, можна також сказати, що показник адіабати — це відношення ентальпії до внутрішньої енергії:
- γ=HUdisplaystyle gamma =frac HU
З іншого боку, теплоємності можуть бути виражені також через показник адіабати (γdisplaystyle gamma ) і універсальну газову сталу (Rdisplaystyle R):
- CP=γRγ−1іCV=Rγ−1displaystyle C_P=frac gamma Rgamma -1qquad textіqquad C_V=frac Rgamma -1
Може виявитися, що важко буде знайти інформацію про табличні значення CVdisplaystyle C_V, в той час як табличні значення CPdisplaystyle C_P наводяться частіше. У цьому випадку можна використовувати таку формулу для визначення CVdisplaystyle C_V, отриману на основі рівняння Маєра:
- CV=CP−ν⋅R,displaystyle C_V=C_P-nu cdot R,
де νdisplaystyle nu — кількість речовини в молях.
Співвідношення з використанням числа ступенів вільності |
Показник адіабати (γdisplaystyle gamma ) для ідеального газу може бути виражений через число ступенів вільності (idisplaystyle i) молекул газу:
- γ =i+2iабоi=2γ−1displaystyle gamma =frac i+2iqquad textабоqquad i=frac 2gamma -1
Таким чином, для одноатомного ідеального газу (три ступені вільності) показник адіабати дорівнює:
γ =53≈1,67displaystyle gamma =frac 53approx 1,67,
в той час як для двоатомного ідеального газу (п'ять ступенів вільності) (при кімнатній температурі):
γ=75=1,4displaystyle gamma =frac 75=1,4.
Повітря на землі являє собою в основному суміш двоатомних газів (~ 78% азот а (N2) і ~ 21% кисень а (O2)), і при нормальних умовах його можна розглядати як ідеальний. Двоатомний газ має п'ять ступенів (три поступальних і два обертальних ступені вільності). Як наслідок, показник адіабати для повітря має величину:
γ=5+25=75=1,4displaystyle gamma =frac 5+25=frac 75=1,4.
Це добре узгоджується з експериментальними вимірами показника адіабати повітря, які приблизно дають значення 1,403 (наведене вище в таблиці).
Співвідношення для реальних газів |
У міру того, як температура зростає, високоенергетичніші обертальні і коливальні стани стають досяжними для молекулярних газів, і таким чином, кількість ступенів вільності зростає, а показник адіабати γdisplaystyle gamma зменшується.
Для реальних газів, як CPdisplaystyle C_P, так і CVdisplaystyle C_V зростають зі збільшенням температури, при цьому різниця між ними залишається незмінною (відповідно до наведеної вище формулою CPdisplaystyle C_P = CV+Rdisplaystyle C_V+R), і ця різниця відображає сталість величини P⋅Vdisplaystyle Pcdot V, тобто роботи, що здійснюється при розширенні. Величина P⋅Vdisplaystyle Pcdot V являє собою різницю між кількостями підведеної теплоти при постійному тиску і при постійному об'ємі. Отже, відношення двох величин γdisplaystyle gamma зростає при збільшенні температури. Див. також питома теплоємність.
Термодинамічні вирази |
Значення, отримані за допомогою наближених співвідношень (зокрема, CP−CV=Rdisplaystyle C_P-C_V=R), у багатьох випадках є недостатньо точними для практичних інженерних розрахунків, таких як розрахунки витрат через трубопроводи та клапани. Доцільніше використовувати експериментальні значення, ніж ті, які отримані за допомогою наближених формул. Точні значення співвідношення CPCVdisplaystyle frac C_PC_V може бути обчислено шляхом визначення CVdisplaystyle C_V з властивостей, виражених як:
- Cp−Cv = −T(∂V∂T)P2(∂V∂P)T = −T(∂P∂T)V2∂P∂Vdisplaystyle C_p-C_v = -Tfrac left(frac partial Vpartial Tright)_P^2left(frac partial Vpartial Pright)_T = -Tfrac left(frac partial Ppartial Tright)_V^2frac partial Ppartial V
Значення CPdisplaystyle C_P не складає труднощів дізнатися, в той час як значення для CVdisplaystyle C_V необхідно визначати з формул, подібних до цієї. Вище наведені співвідношення відбивають підхід, що базується на розвитку строгих рівнянь стану, які настільки добре узгоджуються з експериментом, що для їх застосування потрібно лише незначно розвивати базу даних співвідношень або значень CVdisplaystyle C_V.
Адіабатичний процес |
Для ізоентропійного, квазістатичного, оборотнього адіабатичного процесу, що реалізується в простому ідеальному газі при стиску:
- pVγ=constant,displaystyle pV^gamma =textconstant,
де pdisplaystyle p — тиск і Vdisplaystyle V — об'єм газу.
Див. також |
- Рівняння Маєра
Примітки |
↑ Fox, R., A. McDonald, P. Pritchard: Introduction to Fluid Mechanics 6th ed. Wiley
↑ White, Frank M.: Fluid Mechanics 4th ed. McGraw Hill
↑ Lange’s Handbook of Chemistry, 10th ed. page 1524